Слово і пісня — це основа менталітету українця, його найніжніша струнка, про що писав Т.Шевченко:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине.

От де, люде, наша слава,

Слава України

(Шевченко Т.Г. «До Основ‘яненка»).

Вчителі української мови школи – інтернату є палкими патріотами України, такими ж виховують підростаюче покоління, бо без надійної зміни, молодих патріотів не буде майбутнього України. Тому всю енергію вони спрямовують на розвиток в учнів цього почуття.

9 березня в школі - інтернаті цікаво і пізнавально пройшов Шевченківський день, під час якого учні та вчителі згадували творчість великого українського Кобзаря – Тараса Шевченка – поета, прозаїка, художника, який всю силу мистецтва слова і візуального образу спрямував на службу своєму народові, і весь свій могутній талант присвятив служінню йому. Учні з великим задоволенням та натхненням приймали активну участь у розгадуванні кросворду «Тарас Шевченко», грі «Переплутанка», де потрібно було рухаючись за стрілками прочитати рядки з відомого вірша Т.Г.Шевченка, лабіринті «Здогадайся», де рухаючись по лініях визначити назви творів видатного поета.

В комп’ютерному класі відбувся відкритий урок-екскурс «Літературними стежками  за творами Т.Г.Шевченка», де одягнені в українські костюми учні 9 класу презентували з допомогою мультимедійної дошки та проектора самостійно зібраний цікавий матеріал про творчість та життєвий шлях Кобзаря, взяли участь у відео-мандрівці «Заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка»», під час якої дізналися, де і в якій хатині народився Тарас Шевченко, багато цікавих фактів з життя та побуту селян 19 століття. На протязі уроку учні декламували вірші великого поета, переглянули низку відеороликів: «Тарас Шевченко «Зоре моя вечірняя» у виконанні Марти Шпак, «Бандуристе орле сизий» гурт Брати, «Тарас Шевченко Думи мої, думи мої».

Протягом Шевченківського дня вчителі української мови спрямовували всі свої сили, знання, досвід на прищеплення та виховання любові до Шевченкового слова та найкращих рис справжнього патріота: поваги, відданості Україні, її історії, духовності та захищати її, незважаючи на численні невдачі, історичні помилки.

Щирі посмішки та сяючі очі дітей говорили самі за себе - діти були у захваті від низки святкових змістовних заходів. Водночас, вони поглибили і узагальнили знання з творчості Кобзаря, продемонстрували любов і пошану до Шевченківського слова.